А тим часом бог приходить
Під тесові брами,
Входить в місто, а у місті
Аж кишить жидами.
І став господь їм казати,
Щоби віру мали,
Щоб на нашу святу віру
Всі поприставали.
Лиш «жид жидом», як той каже:
Віри не зміняє
Та ще й кпитися, поганий,
З господа гадає.
Ніяково й говорити,
Що вони зробили:
Взяли товстую жидівку,
Коритом накрили.
І приводять Христа-бога,
Просять угадати,
Що б за диво під коритом
Мало в них лежати.
А господь подумав трохи,
Так собі нібито,
Далі сміло жидам каже:
«Свиня під коритом!»
Жидова зареготіла,
Вдруг корито зняла,
Аж з-під нього не жидівка,
А свиня устала.
І бог вийшов з Русалими,
Вийшов, іде к морю,
К далекому іде морю,
На високу гору.