А жидова, як те море,
Боввани збиває,
Лиш погляне на корито —
Пейси обриває.
Прийшов рабин їх Кайяфа[1],
І той зламав руки:
«Ловіть Христа! Беріть Христа
На страшнії муки!»
І гадають вони думу,
Як його зловити.
Аж являється Іуда
І став говорити:
«Я всі сховки його знаю,
Не журіться, люди,
І продам його на муки,
Тілько плата буде!»
«Якої ж ти хочеш плати?» —
Стали всі питати
І зачали у Іуди[2]
Христа торгувати.
І на тридцять рублів рівно
Ціну тую збили,
І прокляті проклятому
Сріблом відлічили,
І нечистий злую душу
Ніби маслом маже,
І згорнув Іуда гроші
І рабииу каже:
«В четвер, рівно вопівночі,
Будьте ви готові,
А тим часом, добрі люди.
Будьте ми здорові!»
