Стрепенулась сильна риба,
Страшно загуділо,
Потряслося ціле небо,
Сонце потемніло.
І покинув Ной рубати,
Став синів скликати
І казав дилі колоти
І стовпи тесати.
Тешуть, колять, дошки пилять
Бог їм помагає,
Но на лихо і диявол
Голову стромляє.
І що за день бідні діти
З потом нарубають —
Уночі чорти підпилять»
Другим підміняють.
А ті собі і байдуже:
Того не вважають,
Все новії стовпи тешуть,
Пилять та рубають.
І от знову загуділо,
Риба затряслася,
І краями земля ціла
Морем облилася.
І покинули тесати,
Стали будувати;
Та не знати, як до дошки
Дошку підібрати:
Все без міри у них було!
А потоп близенько!..
І Ной сів і зажурився
І здихнув тяженько.
