До початку сего світу,
Ще До чоловіка,
На престолі бог великий
Жив Із-перед віка.
І престолом було небо,
Невидиме нами.
І то небо, в нас, хрещених,
Зветься небесами.
Під ним друге було небо,
Що зоветься раєм;
І коли воно почалось,
Того ми не знаєм.
Тілько знаєм, що в тім небі
Ангели літали
І святії пісні богу
День і ніч співали.
І Сатанаїл-архангел
Був їх старшиною
І у бога називався
Правою рукою.
Все він відав, всім він радив,
Всім розпоряджався,
І рай цілий його власним
Небом називався.
А під небом, його небом,
Наше небо було,
Но по нему ані разу
Сонце не мигнуло.
Лиш по нему чорні хмари
Громом розривало,
А під ними тьма стояла
Й море клекотало.