І спустився в саму бездну,
Руку опускає,
Бере землю та й до бездни
Стиха промовляє:
«Ти розкрийся, розвернися,
Темная безодне!
Беру землю в ім'я своє
І в ім'я господнє!»
І узяв; іде водою,
Жменю затискає.
Лиш даремная робота:
Все вода змиває!
Поки вигулькнув із моря,
Змило все водою,
І явився він до бога
З голою рукою.
Бог і каже: «Не хитрися,
Не задумуй злого!
Іди знову, тілько ім'я
Не приточуй свого!»
Пішов знову й під водою
Знов над богом кпився.
І знов з голими руками
На верху з'явився.
І розгнівався бог сильний:
Небо задрижало,
Море спінилось, забилось
І заклекотало.
І в минуті той іщезнув
В морі під водою,
Найшов бездну, бере землю
Правою рукою.
І говорить: «Ти розкрийся,
Темная безодне:
Беру з тебе тепер землю
Во ім'я господнє!»
І шаслива йому стала ;
На сей раз дорога,
І в минуті він з землею
Вийшов перед бога.
