І з живого ребра того
Жінка із'явилась.
Поглянула на Адама,
Збоку положилась,
І іде господь до неба,
їх благословляє,
А там собі край Адам а
Єва засипає.
І Адаму сниться-сниться,
І все так миленько,. "
І обняв він сонний Єву
І здихнув легенько.
І здихнув — і пробудився.,,,
Милая година!
Коло него, як калина,
Сонная дівчина.
1 зраділо його серце,
Душа звеселилась,
Аж і Єва незабаром
Стиха пробудилась.
І обоє між собою
Щиро поглянули,
Поглянули, обійнялись
І за все забули.
І пройшла для них година
Першого кохання —
І приніс Адам для Єви
Яблук на снідання.
І поснідали обоє,
І пішли вздовж раю,
І їм сонечко спочило
У самого краю.
І обоє вони стали,
Богу помолились
І під деревом крислатим
Спати положились.