Замовчали у Давида
Скрипка та цимбали,
І в палацах тілько гуслі
Набожно бреньчали.
І зачав Давид на гуслях
Пісні вигравати
І в тих піснях божу силу
Дивну вихваляти.
І вже рідко коли пісню
Грав він не святую
І списував тії пісні
В книжку у їдную. '
І убралась книга в пісні,
Ніби небо в зорі,
І розрізав Давид книжку
І кидає в море.
Їдні листи утопали,
Другі випливали.
І которі випливали —
Ангели збирали.
І зібрали, богу дали,
Став господь читати,
Прочитав — і нам, хрещеним,
Казав передати.
І тепер у кожній церкві
Пісні ті знайдуться,
І ті пісні цар-Давида
Псавтирою звуться.
