Мошкова пісня (Руданський)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мошкова пісня
автор: Степан Васильович Руданський
Джерело: [1]  

Мошкова пісня


Колись Мошко улюбився
У нашу дівчину.
То, бувало, все співає
В лихую годину:

«Світить місяць, світить,
І сонця не треба,—
Він не впаде з неба,
Бо добре держиться.

Ой там край Дунаю
Голуби літають,—
Най собі літають,
Бо я їх не спійму.

Сів заєць на дубі,
Оріха кусає…
Бо він виглядав
Милої коханки.

Сів заєць на дубі,
А я коло дуба.
Як ти мені люба,
Сказати не можу!»