Надгорода (Руданський)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надгорода
автор: Степан Васильович Руданський
Джерело: [1]  

Надгорода


Раз топився грубий лях,
Став репетувати, —
Мужик один і побіг
Пана рятувати.

За чуприну ухопив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває...

Аж надходить другий лях:
«Co to?» — запитався.
«Taz wyciаgnal z wody mnie! » —
Грубий обізвався.

«О, widziatem, — каже той, —
Widziatem, jedyny,
Jak on ciebie, bracio mоj,
Ciagnal za czupryne!»

«Za czupryne, czy z to tak?»
«Za czupryne, mily!»
«О, psia wiara z! — крикнув той
Ізі всеї сили, —

Sto nahajow za to psu![1]»
І що ж? — протягнули,
І сто йому нагаїв
За добро креснули.



Примітки

  1. Аж надходить другий лях:
    «Що то?» — запитався.
    «Та ж витягнув із води» —
    Грубий обізвався.
    «Та лучче б ти утонув
    В лихую годину, —
    А то хлоп тебе тягнув,
    Як пса, за чуприну...»
    «За чуприну, чи ж то так?»
    «За чуприну, милий!»
    «О псявіра ж, — крикнув той
    Із всієї сили, —
    Сто нагаїв за то псу!»