Нарис льоґіки/Зміст зображень
| ◀ Зображенє і предмет | Нарис льоґіки § 5. Зміст зображень |
Обсяг зображень ▶ |
|
Хоч отже зображенє і предмет се дві ріжні річи, то прецїнь між ними заходить тїсна звязь. Перше тому, що зображенє завсїгди відноситься до якогось (дїйсного, недїйсного зглядно ідеального) предмету. Ся звязь іде однак дальше. Зображенє предмету можна вважати у якійсь мірі єго відбиткою, образом. А відбиваючи у собі предмет, зображенє мусить відбивати у собі також прекмети властиві сему предметови. Зображенє золота відбиває у собі єго краску, єго блеск, єго тягар і т. д. Коли отже предмет є чимсь зложеним, то і єго зображенє мусить бути зложеною цїлістю, якої складники відповідають поодиноким складникам предмету.
Отсї складові части зображеня, які відповідають поодиноким прикметам предмету, називаємо знаменами сего зображеня. Всї знамена зображеня, разом взяті, творять єго зміст. Розгляньмо річ єще на однім прикладї. Основними прикметами квадрату як ґеометричного твору суть єго плоскість, чотиробічність, прямокутність та рівнобічність. Отсими прикметами він ріжнить ся від инших ґеометричних фіґур. Повне зображенє квадрату складатись отже буде із зображеня плоскости, а дальше із зображень чотиробічности, прямокутности та рівнобічности. Отсї складові зображеня є знаменами зображеня квадрату, творять отже разом взяті єго зміст.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|