Нарис льоґіки/Зображенє і предмет
| ◀ Слова і зображеня | Нарис льоґіки § 4. Зображенє і предмет |
Зміст зображень ▶ |
|
Предмет зображеня не все мусить бути фізичним тїлом. Я можу зображати собі також предмети ідеальні, яких у фізичнім світї нема. Лїнія, яку зображає собі математик, яка отже не малаб ширини а тільки довготу, є ідеальним предметом; бо таких лїній в дїйсности нїгде нема. Таким ідеальним предметом є дальше на приклад правильний мілїонкутник, або геометрична точка.
Ми можемо дальше зображати собі такі предмети, які вправдї не є, так як твори математика, ідеальними і які моглиб істнувати, однак на дїлї не істнують, на пр. золота гора. Однак і в сих випадках, де предмет зображеня є тільки подуманий, слїд відріжнити єго від самого зображеня. Бо навіть зображаючи на приклад неістнуючу золоту гору, зображаємо щось, що має якусь просторну величину та масу, між тим як само зображенє не має сих прикмет. Так само правильний мілїонкутник, хоч він нїгде не істнує, є подуманий як частина площі ограничена мілїоном боків; між тим як зображенє як твір душевний не є площею, та не може бути замкнене ніякими лініями.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|