Невольницький плач

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невольницький плач

Що на Чорному морю,
На тому білому каменю,
У потреби царській,
У громаді козацькій
Много там війська понажено,
У три ряди бідних безщасних невольників посажено,
По два та по три докупи посковано,
По двоє кайданів на ноги покладено,
Сирою сирицею назад руки пов'язано.
Ой у святу ж то було неділю — не сизі орли заклекотали,
Як то бідні безщасні невольники
у тяжкій неволі заплакали,
На коліна упадали,
Угору руки підіймали,
Кайданами забряжчали,
Господа милосердного прохали та благали:
«Подай нам, господи, з неба дрібен дощик,
А з низу буйний вітер!
Хоча й би чи не встала на Чорному морі бистрая хвиля,
Хоча й би чи не повиривала якорів з турецької каторги!
Да вже ж ся нам турецька-бусурменська каторга надоїла:
Кайдани-залізо ноги повривало,
Біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кості пошмугляло!»
Баша турецький, бусурманський,
Недовирок християнський,
По ринку він похожає,
Він сам добре теє зачуває,
На слуги свої, на турки-яничари зо зла гукає:
«Кажу я вам, турки-яничари, добре ви дбайте!
Із ряду до ряду захожайте,
По три пучки тернини і червоної таволги набирайте,
Бідного невольника по тричі в однім місці затинайте!»
То ті слуги, турки-яничари, добре дбали,
Із ряду до ряду захожали,
По три пучки тернини і червоної таволги у руки набирали,
По тричі в однім місці бідного невольника затинали,
Тіло біле козацьке молодецьке коло жовтої кості оббивали,
Кров християнську неповинне проливали.
Стали бідні невольники на собі кров християнську зобачати,
Стали землю турецьку, віру бусурменську клясти-проклинати:
«Ти земле турецька, віро бусурменська,
Ти розлуко християнська!
Не одного ти розлучила мужа з жоною,
Брата з сестрою,
Діток маленьких з отцем і маткою!
Хто у тобі срібло-золото заробляє,
В чужі землі несе, п'є-гуляє,
У турецькій землі од радості собі не має.
Визволь, господи, всіх бідних невольників
З тяжкої неволі турецької,
З каторги бусурменської
На тихі води,
На ясні зорі,
У край веселий,
У мир хрещений,
На святоруський берег,
В городи християнські!
Даруй, боже, милості вашій,
І всьому війську запорозькому
На многая літа!»