Обрії поезії/Стою на березі крутому

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обрії поезії (1927
Д. Фальківський
Стою на березі крутому
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

 Стою на березі крутому
Над буйним ряботинням хвиль:
—Благословенна днів моїх утома
Благословен мій тихий біль.

Нехай у серці холод, бурі.
Вогонь вагань і самоти:
—Благословенні дні мої похмурі —
В майбутнє радісні мости.

Хто пройде ними, я не знаю,—
Але міцніші, дужчі нас,
І смолоскипами одчаю
Не стріне їх далекий час.

О, ви, брати мої по крові,
Грядіть у радості пісень!
Нехай ваш прапор малиновий
Запалить щастям сірий день...

А я—впаду метеоритом.
Життя пройшло, як сонна мить...
Благословенні ті, хто вмів горіти,
Хто вмів згоріти і любить.