Привітання життя (збірка)/Ожидання

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ОЖИДАНИЯ

У далеч встромляю розгойдані очі, неначе гарпун:
на обрії сивім, де небо з землею зішите нитками дерев,
таємиий, рухливий підноситься пункт,
напів горизонту мотузку тонку роздере.
Уже наближається, скоро підходить.
Момент ще один, ще хвилина остання.
Не знаю: це віз чи туман, пішоходи;
у серце вбиваються гострі, залізні гаки - знаки
питання.