Паперові човни
◀ Зачаток | Паперові човни пер.: М. Галин 1920 |
Хмари і хвилі ▶ |
|
Що дня пливуть мої паперові човни один по одному, як струмочок, в далечінь.
Великими, чорними буквами надписую я на моїх паперових човнах моє имня і назвисько того села, де я жию.
Я сподіваюся, що хтось, в чужій стороні, їх здибає й знатиме, хто я.
Я прикрашую мої маленькі паперові човни пасмурковими квітками з нашого городу й гадаю, що ці квітки пасмурків напевне поночі приплинуть до чужої сторони.
Я відштовхую мої паперові човни від берега геть і дивлюся в гору, на небо й бачу там маленькі хмарки, які розправляють свої набрязклі вітрильця.
Мені невідомо, які пустуни там, на небі, женуть їх в етері наввипередки з моїми човнами.
Коли спадає ніч, я заховую своє личко в рученята й мрію: мої паперові човни плинуть геть далі й далі під середнічними зорями.
Вітрилами у них — феї сну, а вагою — клумки моїх мрій.
![]() |
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Австрії.
|