Переклад:Анотований "Улісс"/Стор 018

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Переклад:Анотований "Улісс"
Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел
Стор 018
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.
— Тобі самому для цього треба не менше трьох кухлів, правда, Кінч?
— Це так довго чекає, відповів Стівен байдуже, що може ще почекати.
— Ви розбурхуєте мою цікавість, люб’язно зауважив Хейнс. Тут якийсь парадокс?
— Фу! сказав Бик Малліган. – Ми вже переросли Уайльда і

парадокси. Все дуже просто. Він доводить з допомогою алгебри, що внук Гамлета –
дідусь Шекспіра, а сам він привид власного батька.

— Як-як? перепитав Хейнс, вказуючи було на Стівена. То він сам?
Бик Малліган накинув рушник собі на шию на манір столи священика і, скорчившись

від сміху, прошепотів на вухо Стівену:

— О, тінь Кінча-старшого! Яфет в пошуках батька!
— Ми ранками завжди втомлені, сказав Стівен Хейнсу. А це

доволі довго розповідати.

Бик Малліган, знову рушивши вперед, здійняв руки до неба.
—Тільки священний кухоль може розв’язати Дедалу язик, оголосив він.
— Я хочу сказати, Хейнс взявся пояснювати Стівену поки вони йшли, ця

башта і ці скелі мені чимось нагадують Ельсінор. Виступ грізного бескиду,
що над морем нависає, чи не так?

Бик Малліган на мить несподівано обернувся до Стівена, але нічого

не сказав. В цю ясну мовчазну мить Стівен побачив своє зображення, в закуреній
дешевій жалобній одежі, поруч з їхнім яскравим вбранням.

— Це вражаюча розповідь, сказав Хейнс, знову зупиняючи їх.
Очі, світлі, як море під свіжим вітром, ще світліші, тверді і сторожкі.

Правитель морів, він дивився на південь, через порожню затоку, де лише
мріяв на ясному обрії плюмаж диму далекого поштового судна і вітрильник діставався
до банки Маглінз.

— Я десь читав богословське тлумачення, промовив він в задумі.

Ідея Отця і Сина. Син, який прагне примиритися з Отцем.

Бик Малліган негайно надягнув блаженне з широченною посмішкою обличчя. Він поглянув на

них, щасливо роззявивши гарно окреслений рот, його очі, з яких він
враз вигнав всяку розумну думку, моргали з навіженою веселістю. Він помотав
туди-сюди головою болванчика, трясучи полями круглої панами, і
заспівав умиротвореним щасливим дурнуватеньким голосом:

— Я дивний юнак, яких пошукати,
Мій батько був птахом, єврейкою - мати.
Із Йосифом теслею не згодився я,
Апостоли й Голгофа – доля моя.

Анотації[ред.]

Elsinore

English name for the Danish city of Helsingør, where Shakepeare's Hamlet takes place

That beetles o’er his base into the sea

Hamlet, Act 1 Scene 4, spoken by Horatio.