Переклад:Анотований "Улісс"/Стор 024

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Переклад:Анотований "Улісс"
Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел
Стор 024
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.
— Ти, Кокрейне, яке місто послало за ним?
— Тарент, сер.
— Вірно. А потім?
— Потім була битва, сер.
— Вірно. А де?
Хлопчина з порожнім виразом обличчя втупився в порожнечу вікна.
Байки, вигадані дочками пам'яті. Але однак якось і не схоже,

щоб пам'ять вигадала таке. Тоді фраза роздратування, надмірне лопотіння Блейкових
крил. Чую руйнування просторів, розбиття скла і падіння стін, і
час охоплений синьо-багряним полум'ям кінця. Що ж нам залишається тоді?

— Я забув місце, сер. В 279 році до Різдва Христового.
— Аскулум, зронив Стівен, глянувши назву і дату в

криваво порубцьованій книзі.

— Так, сер. І він сказав: Ще одна така перемога і ми загинемо.
Ось цю фразу світ і запам'ятав. Недоумкуватий спокій розуму. З

горба над всіяною тілами рівниною генерал звертається до своїх офіцерів, спершись
на спис. Всілякий генерал до всіляких офіцерів. А ті розвісили вуха.

— Тепер ти, Армстронг, сказав Стівен. Який був кінець Пірра?
— Кінець Пірра, сер?
— Я знаю, сер. Спитайте мене, сер, зголосився Комін.
— Зачекай. Армстронг. Ти що-небудь знаєш про Пірра?
Мішечок в’ялених фіг зручно причаївся в ранці Армстронга. Час від часу він розминав їх

у долонях і ковтав їх тишком. Крихти, прилиплі до
вуст. Підсолоджене хлопчаче дихання. Забезпечена сім’я, пишаються, що
старший син на флоті. Віко-роуд, Долкі.

— Про Пірра, сер? Пірр – це пірс.
Всі засміялися. Безрадісний пронизливий зловтішний сміх. Армстронг обвів поглядом

Анотації[ред.]