Переклад:Дизайн з FontForge/Що таке шрифт?

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чим шрифти відрізняються від рукописного тексту, каліграфії, леттерингу та логотипів?

Найбільша проблема, яка вирізняє дизайн шрифтів — необхідність щоби кожен гліф у гарнітурі співпрацював з іншими гліфами. Часто це означає, що дизайн та інтервал кожної частини шрифту закінчується серією ретельних компромісів. Ці компроміси спонукують краще замислюватися над дизайном шрифту створюючи чудову колекцію літер а не просто колекціонувати чудові літери. Іншими словами, в пріоритеті ми повинні подумати про групу і про взаємодію в ній, а потім вже розглядати інші нюанси, що покращать окремі літери.

Тому потрібно визначити приорітети в системі, а не в окремій частині, що потребує проведення аналізу процесів дизайну на системному рівні. Характеристики літер є тим, на чому б ми хотіли зосередити увагу, особливо на початку процесу проектування.

Також може здатися дивним те, що в своїй більшості форми, які ми розробляємо, вже істотно сформовані. І наше завдання як шрифтових дизайнерів не скільки у створенні абсолютно нових форм, скільки у створенні нових версій існуючих. Це може збентежити нових дизайнерів шрифтів. Складно знайти потрібну кількість змін, яка б схвилювала читача не відштовхнувши його. Нерідко дизайнери застряють роздумуючи про конкретну літеру. Цього можна легко уникнути, якщо зрозуміти з самого початку, що найважливішими у шрифті є найповторюваніші частини. Дизайн шрифтів це не лише розробка характеристик, що стосуються загальновизнаних форм, а й розробка форм, котрі зустрічаються найчастіше.

Корисно також визнати, що ці характеристики не лише допомагають створити виразність чи атмосферність шрифтів, але й визначити, буде певний шрифт корисним чи ні, а іноді визначити й технологічний контекст, до якого він підходить.

Якщо думати так про дизайн шрифтів, то це може злякати чи здатися занадто абстрактним. Однак ключем до швидшого, ефективнішого процесу дизайну шрифтів є саме звикання з цими ідеями. Воно ж принесе і задоволення від роботи.

То ж давайте почнемо з визначення головних систематичних характеристик у дизайні шрифтів.

Конструкція

Design With FontForge. Construction2.png

Конструкція відноситься до структури базових штрихів, які формують певний гліф та допомагають уявити його «скелет». Мабуть одним із найважливіших питань, на які слід звернути увагу, є тип конструкції, що використовується. Він впливає на багато інших кроків, особливо коли ваш дизайн буде дещо знайомим для користувачів. У прикладі, наведеному вище, біла лінія в середині літер вказує приблизну конструкцію, яку підказують самі форми літер.

Однак вважається, що самі закінчення штрихів («кінцеві елементи»[1]) та «засічки»[2] (дивись нижче), як правило не є частиною «конструкції». Конструкція — це скелет гліфа, а все інше — ширина[3], масивність[4], кінцеві елементи — частина будови.

Design With FontForge. AAA.png

Відношення висоти малих літер[5] до висоти великих літер[6]

Design With FontForge. Proportion of X-height to Cap-height.png

Літери зліва взяті зі шрифту Playfair Display, у якого висота малих літер більша відносно висоти великих літер. Літери справа, з EB Garamond, мають меншу висоту малих літер. У прикладі, наведеному вище, розмір кегля був скоригований так, щоб висота літер «H» співпадала.

Верхній виносний елемент[7]

Design With FontForge. Ascender height.png

У прикладі вище, висоти малих літер були співставленні щоб проілюструвати відносну різницю висоти верхніх виносних елементів[8].

Верхні виносні елементи зазвичай трохи перевищують висоту великих літер, особливо в текстових проектах. Проте в деяких випадках вони можуть мати таку ж або і меншу висоту відносно до висоти великих літер. Довші верхні виносні елементи можуть додати елегантності шрифту. Вони часто поєднуються з нижчою висотою великих літер.

Нижній виносний елемент[9]

Design With FontForge. Descender depth.png

Як і верхні виносні елементи, нижні виносні елементи[10] додають відчуття елегантності.

Важко керувати взаємодією верхніх та нижніх виносних елементів. Якщо шрифт буде використовуватися з малим міжрядковим інтервалом, виносні елементи можуть накладатися між рядками.

Ширина[11]

Design With FontForge. Width.png

Ширина в дизайну шрифту впливає не тільки на те, як він відчувається, але й на сфери його застосування. З правого боку приклад звичайного тексту. З лівого — дизайн тексту призначеного для привернення уваги. Також можна зустріти дизайн з вужчими літерами, який використовується для економії місця або для розміщення більшого тексту в меншому просторі.

Регулярність ширини проти її мінливості

Літери у верхньому рядку прикладу показують більшу варіативність ширини, ніж літери нижнього рядку.

Design With FontForge. Width regularity versus variability.png

Масивність

Design With FontForge. Weight.png

Нахил

Design With FontForge. Slant.png

Контраст

Контраст відображається у зміні ширини штриха у гліфі. Зверніть увагу на гліфи двох літер «O» нижче. Ліва літера має велику різницю у товщині лінії між верхньою та боковою сторонами гліфа. Обидва гліфа мають певний контраст, але у того, що зліва, він виражений набагато сильніше, ніж у того, що праворуч.

Design With FontForge. Contrast.png

Шрифт зі сталою масивністю (шириною штриха) у формах літер або з відсутністю помітного контрасту дає явну відмінність від контрастного шрифту. У шрифтовому дизайні вибір контрасту робиться на ранніх стадіях, як і вибір між тим, робити шрифт з зарубками чи без. Цікаво відзначити, що в оформленні брускових шрифтів зарубки зазвичай мають ширину як і у самого штриха, а брусковий шрифт це не те ж саме, що і шрифт із зарубками. Також не слід забувати застосовувати правила сприйняття (див. Повір власним очам). Контраст — це вигляд масивності, а не її розміри.

Кут контрасту

На ілюстрації нижче ми бачимо що тонкі частини малої літери «o» різні. На гліфі, розміщеному зліва, найтонша точка лежить чітко по вертикальній вісі. На гліфі праворуч вісь діагональна.

Design With FontForge. Angle of contrast.png

Розподіл масивності

Якщо ваш шрифт не використовує контраст, вам насправді не потрібно про це думати. Тим не менше більшість шрифтів містять певний відсоток контрасту. В таких випадках ви маєте великий вибір варіантів, коли станете розподіляти масивність у вашому шрифті.

Вертикальний

Design With FontForge. Verical 1.png

Вертикальний розподіл масивності дуже поширений. Наведені вище 9 і 8 є гарним прикладом.

Горизонтальний

Design With FontForge. Horizontal weight.png

Горизонтальний розподіл масивності не сильно поширений, тим не менше зустрічається у багатьох шрифтах.

Нижня масивність[12]

Design With FontForge. 2 bottom-heavy.png

Верхня масивність[13]

Design With FontForge. 2 top-heavy metal.png

Нерегулярна[14]

Design With FontForge. Irregular weight.png

Основний штрих[15]

Design With FontForge. 8 stems.png

Легко припустити, що ваш основний штрих буде просто прямим, це не повинно вас турбувати, але ви повинні свідомо обрати його масивність і форму.

Точка з'єднання[16]

Design With FontForge. 7 joins.png

Чаші[17]

Зверніть увагу, що чаша є частиною штриха, яку обведено на ілюстрації нижче, а не внітрішнім простором. Форма внітрішнього простору називається «внутрішньолітерним проміжком». Коли ви будете розробляти шрифт, вам часто прийдеться вносити зміни до своєї роботи не через форму чи ширину штриху, а через форму та розмір внутрішньолітерного проміжку.

Design With FontForge. 2 bowls.png

Кінцеві елементи[18]

Кінцеві елементи є завершенням форми штрихів. Але це не те ж, що й засічки. Вони часто перпендикулярні до кута штриха, або зсуваються горизонтально чи вертикально. Вони також можуть імітувати напис пером чи іншим інструментом, який може вплинути на особливості написання літери.

Design With FontForge. Terminals f.png

Швидкість[19]

Design With FontForge. 6 speed 1.png

Літера «n» зліва здаєть написаною швидше, ніж справа. Детальніше швидкість обговорюється у розділі «Курсив».

Регулярність[20]

Design With FontForge. 6 regularity.png

Наснупні характеристики враховуються не в усіх розробках шрифтів, однак ці змінні можуть бути частиною вашого дизайну. Якщо це так, варто подумати про те, в якій мірі використати дані перемінні.

Розчерк[21]

Design With FontForge. 5 flourish.png

Зверніть увагу, що у верхньому прикладі розчерк більш присутній у великій літері, а у другому в малих літерах.

Засічки — бути чи не бути

Засічки є одним з найбільш виразних аспектів шрифту, і часто перша класифікація шрифту — з засічками і без засічок.

Цей вибір впливає на те, який вигляд матимуть кінцеві елементи. Засічки можуть бути як двосторонні, так і односторонні. Вони можуть бути перпендикулярними до штриха, а можуть мати власний напрямок (наприклад, завжди горизонтальний або вертикальний). Також засічки можуть мати (або не мати) підпори. Будь-який дизайн із засічками — це суміш всього вищеперерахованого, яка послідовно застосовується до дизайну шрифта з деякими відхиленнями для окремих літер, особливо «S», «C» та «Z» (наприклад, шрифт з горизонтальними засічками для усіх літер, часто може мати вертикальні засічки для літер s, c та z).

Поширена помилкова думка, що шрифт із засічками легшечитається, ніж без засічок. Далі це пояснюється.

Форма засічок пов'язана з формою кінцевих елементів.

Підпори[22]

Кутові частини засічки, де вона поєднується з головним штрихом, називається «підпорами». Конкретний дизайн може мати їх для надання м'якості засічкам в шрифті (наприклад, як у Times New Roman), а може й обходитись без них. Деякі дизайни використовують підпорки лише з однієї сторони або з обох сторін з різними пропорціями.

Це відносно сильний параметр, який може надати елегантності (плавна чи велика підпорка Times New Roman) або твердості та чіткості (Arvo у якого відсутні підпори).

Брусковий шрифт[23]

Брусковий або єгипетський шрифт має товсті, блокоподібні засічки. Брусковий шрифт не використовує підпори. Взагалі то дизайн шрифтів з такими засічками має менший контраст в гліфах, що видно на прикладах шрифтів Rockwell, Courier чи American Typewriter.

Можна сказати що брускові засічки можна використовувати для додавання певного орнаменту чи ритму до дизайну шрифту, який не має контрасту. Але це не безумовне правило.

Кінцеві елементи засічок[24]

Так само як і кінцеві елементи літер, кінцева форма засічок сприяє відчуттю шрифту — м'якого чи твердого. Кінцеві елементи засічок можуть бути м'якими і округленими (Courier) чи тупими та кутовими (Rockwell).

Декорування[25]


Розміри[26]

Design With FontForge. 3 dimention.png

Примітки перекладачів[ред.]

  1. terminals
  2. serifs
  3. width
  4. weight
  5. x-height
  6. cap-height
  7. Ascender Height
  8. ascender
  9. Descender depth
  10. descender
  11. Width
  12. Bottom-heavy
  13. Top-heavy
  14. Irregular
  15. Stems
  16. Joins
  17. Bowls
  18. Terminals
  19. Speed
  20. Regularity
  21. Flourish
  22. Brackets
  23. Slab-serifs
  24. Serif Terminals
  25. Decoration
  26. Dimension