поталанити

поталанити

Поталани́ти, ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924