причепа
причепа
|
|
Приче́па, пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Черк. у. Оце причепилась причепа. Левиц. I. 417. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа. Грин. I. 293.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924