пробубоніти

пробубоніти

Пробубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Пробормотать. „Е, як би була!“ — пробубонів Кобза. Стор. МПр. 84.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924