ПСАЛОМЪ 64.
Тобѣ, Боже, на Сіонѣ
Пѣсни̂ роздаються;
До Тебе́ въ Єрусалимѣ
Молитвы несуться.
Чуєшъ наши̂ Ты молитвы,
Пріймаєшъ до Сѐбе;
Всяка плоть земная, Боже,
Приходить до Тебе.
Тяжко насъ одолѣвають
Слова беззаконни̂
А Ты, Боже, зъ насъ изни̂мешъ
Всѣ вины грѣховни̂.
Той блаженъ, кого зби̂раєшъ,
До Себе пріймаєшъ;
Повно блага въ Твое̂мъ до́му
И въ храмѣ святому.
О, почуй насъ, дивный въ правдѣ
Боже всемогущій,
Всѣхъ крае̂въ земныхъ надѣя,
Всѣхъ на морѣ сущихъ!
Зодягнутый въ силу дивну,
Ты горы воздвигнувъ;
Встають шумни̂ хвили̂ въ морѣ —
Ты и̂хъ утишаєшъ;
Збунтовалися народы —
Ты и̂хъ усмиряєшъ.
Предъ Твои̂ми чудесами
Вся земля трепеще;
Одъ сходъ сонця й до заходу
Тобѣ рукоплеще.
Посѣтивъ єси Ты землю —
Вона збагатѣла;
Рѣка Божа воды повна
Е̂и̂ напои̂ла;
На тежъ е̂и̂ вготовляєшъ,
Щобъ хлѣбъ намъ родила.
Ты е̂й бо́розны напо̀и̂шъ,
И груды вро̂вняєшъ;
Ты кроплями дощовыми
Пашню звеселяєшъ;
Благодаттю вѣнець лѣта
Ты благословляєшъ,
И твои̂ родючи̂ нивы
Тукомъ насыщаєшъ.
Розповнѣють вдовольне́нни̂
Красныи̂ пустыни̂;
По̂дпояшуться веселлємъ
Ясни̂ холмовины;
И укрытыи̂ стадами
Лугы загукають;
И убраныи̂ въ пшеницю
Поля заспѣвають.
|
