Привітання життя (збірка)/Підсвідомість

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

                                                        ПІДСВІДОМІСТЬ

Понад похмуре, чорномуре бердо
підносив замок камяний свій жест.
В нім сивий мешкав цар, мав срібний жезл;
в льохах тримав рабів своїх він твердо.

Навколо замку виросли крокоси,
повій з-під листя вій глядів на жердь.
Щораз то більш впадало в погріб жертв,
неначе б хто косив тяжкі покоси.

Враз лютий бунт затряс тюрми кублом.
Геть! З льоду творять інший світ в надії.
Побачив цар ці тереми новії
та став тоді своїх рабів рабом.

Цей цар — це я, палац — душа моя,
бунт — сон, раби — мої померлі мрії.