пімстити

пімстити

Пімсти́ти, ся, щу́, ся, стиш, ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924