Рейс/Дев'ята симфонія

Матеріал з Вікіджерел
< Рейс(Перенаправлено з Рейс/Дев’ята симфонія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейс (1930
Олекса Влизько
Дев'ята симфонія
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
ДЕВ'ЯТА СИМФОНІЯ

Монолог

Вогню, вогню! — Надлюдської любови!
Хай кров кипить у грудях молодих!
Беру тебе, о, світе мій терновий,
в обійми соняшні!
 Як теплий птах
і птах вогненний, облітаю серцем
по всіх світах, — над людом простягаю
безмежні крила. — Хай приходять всі
під їх покрови. — Як не знайдуть раю,
то знайдуть пекло молодих обіймів,
вселюдських, сильних, що під ними злоба
згорить на попіл, — і звіряче серце,
що зубом клацає та смокче кров
свойого брата, — упаде й не встане;
не встане, ні, й ніколи не воскресне,
як не воскресне той, хто упаде
у кратер вогняний, бездонний кратер
вулкана грізного — мов людське серце!..

Вогню, вогню! — Надлюдського буяння,
любови нової, без слів, побитих

вустами євнухів, вустами серць,
в перчатки вкладених, — щоб не побачив хто,
який там льох вонючий і отруйний,
із гробаками й червами — шляхетним брудом,
що берегли нащадки рахітичні
дегенератів з „голубою кров'ю“, —
з гербами пишними, „красою дому“,
та гниллю ран під золотим плащем!..

Вогню, вогню! — Надлюдської любови! —
Живої — сильним, мертвої — зогнилим!
Любови буйної, гарячої (вогню!), —
усіх речей любови чарівної,
щоб враз любити землю, звіра, люд,
і жити сонцем, тільки сонцем жити,
та власним потом здобувати щастя
своїм синам, онукам і нащадкам
далеких днів!..
 Вогню, вогню, — любови!
Хай кров кипить у грудях молодих!
Беру тебе, о, світе мій терновий,
в обійми соняшні! — В любов мою,
мов на вогонь, кладу! Засяй гарячим світом,
і очі хорі бідному зціли,
і осліпи того, хто тьму сподобав, —
сховався в льох!..
Любови і вогню!!!