Робітничий співаник/Ой, вже час
| ◀ Замкнули го до вязницї | Робітничий співаник Ой, вже час |
Не пора ▶ |
|
|
|
П. К. |
Ой, вже час, ой, вже час,
За себе повстати,
Катів поскидати, —
А чи пан, чи пропав…
Двічі не вмірати. —
Громадо, до збруї!
Нам житя не доють
Злодїйські закони:
Побємо корони! —
А чи пан, чи пропав…
Розвалило трони —
Громадо, до збруї!
Ой, порвав ся терпець,
Розвязались руки. —
Муками за муки!
А чи пан, чи пропав…
Тремтїть, вражі дуки!
Громадо, до збруї!
У крові ворогів
Скупаємо долю,
Вибємось на волю!
А чи пан, чи пропав…
Розвієм неволю!
Громадо, до збруї!
Дармоїдам-панам,
Долярникам клятим
Годї панувати!
А чи пан чи пропав…
Двічі не вмірати. —
Громадо, до збруї!
За робочий народ,
За право людини
Биймось до загину,
А чи пан, чи пропав…
Нехай ворог гине! —
Громадо, до збруї!
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1930 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |