Робітничий співаник/Похоронна пісня
| ◀ Разом товариші | Робітничий співаник Похоронна пісня |
Червоний прапор ▶ |
|
|
Замучен' у тяжкій неволи,
Ти славною смертю спочив…
В борьбі за народнеє дїло
Ти голову чесно зложив…
Служив ти не довго, — та чесно
Для блага рідної землї…
І ми, — твої братя по дїлу,
На цвинтар тебе занесли…
Наш кат над тобов не глумив ся…
Для блага рідної землї…
І ми, — тво братя по дїлу,
На цвинтар тебе занесли…
Наш кат тобов не глумив ся…
Кругом тебе були свої…
Ми самі, родимий, закрили
Орлинії очи твої…
Не горе нам душу давило, —
Не сльози блищали в очах,
Коли ми, прощались з тобою
Землев засипали твій прах; —
Нї, злоба нас тілько давила!
Ми в бій з ворогами рвались
І мстить безпощадно, за тебе
Над трупом твоїм поклялись…
З тобою одна нам дорога: —
Як ти, й ми в кайданах згинем…
Як ти, — для народного дїла
Ми голови наші несем;
Як ти, — ми, бутьможе, послужим
Підставов для пових людий.
Лиш грізним пророчеством нових
Грядучих і мужеських днїв.
Та знаєм, як й ти знав, родимий,
Що скоро на наших кістках
Піднїметь ся мститель суровий
І буде сильнійший він нас.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1930 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |