Робітничий співаник/Який то вітер
| ◀ Марселєза | Робітничий співаник Який то вітер |
Не пора ▶ |
|
|
Який то вітер шумно грає
Від Сяну, Прута до Карпат?
Яке то диво визирає
Із тих нужденних хлопських хат?
Гейже враз, гейже враз, гукнемо,
Аби й слїні нас пізнали:
«Ми є ті, що вас всїх кормимо, —
За всїх вас терпимо, —
Ми соціяльнї демократи,
Що звергли темноти ярмо!»
Ми ті, що гнули ся, як лози,
Були покірнї, як вівця,
Котрим неволя, кров і сльози
Ще не доїхали кінця.
Гейже враз, і т. д.
Ми ті оферми, ті рекрути,
Гарматне мясо на війну.
Ті, що їх кривди й голод лютий
Жене за море, в чужину.
Гейже враз, і т. д.
Ми ті, що платимо податки,
Собі ж лишаєм труд і плач,
Котрим державні всї порядки
Є тільки горе, тільки драч.
Гейже враз, і т. д.
Ми ті, котрим заперті двері,
Запертий до свободи шлях;
Ми маєм права на папері,
А обовязки на плечах.
Гейже враз, і т. д.
Та вже не довго тої муки!
Нам час не дати ся на глум:
Здіймуть ся дружні хлопські руки
І просьвітлїє хлопський ум!
Гейже враз, і т. д.
Ми хочем вчить ся, поступати,
Бо кривда є сестрою тьми;
Для себе хочем працювати
І бути люди між людьми!
Гейже враз, і т. д.
А всїх, хто явно або тайно,
Нам ладить пута і ярем
Всїх дармоїдів радикально
Ми з свого краю виметем!
Гейже враз, і т. д.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1930 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |