Кобзарь (1876)/Том 1/Росли у купочці

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел

Росли у купочці; зросли;
Сміятись, гратись перестали...
Неначе справді розійшлись...
Зійшлись незабаром; побрались;
І тихо, весело пройшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини...
А міх людьми вони жили!

Подай же й нам, всещедрий Боже,
От-так цвісти, от-так рости,
Так одружитися і йти, —
Не сварячись в тяжкій дорозі
На той світ тихий перейти.
25 Іюня 1860 р. Петербург.


Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Кобзарь_(1876)/Том_1/Росли_у_купочці&oldid=36666