роспач
роспач
|
|
Ро́спач, чі, ж. Отчаяніе. Гол. II. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. II. 43.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Ро́спач, чі, ж. Отчаяніе. Гол. II. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. II. 43.