рум

рум

Рум, му, м. Сухопутье. Одна чата румом, а другая судном під турчина втікала. Нп.

Рум, меж. = Рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924