садиба

садиба

Сади́ба, би, ж. Усадьба. О. 1862. VI. 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. II. 33.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924