Словарь української мови (1924)/Ках–Кая

by Борис Грінченко

◀ Й

Словарь української мови Борис Грінченко К

Л ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

К.

 

К–Ка · Кв–Кз · Ки · Кі · Кл · Км–Кн · Ко · Кп–Кс · Ку–Кш

К–Как · Кал–Кам · Кан–Кап · Кар–Кат · Ках–Кая

ках  •  кахель  •  кахельний  •  кахельник  •  кахи  •  кахикати  •  кахкати  •  кахльовий  •  кахля  •  кахляний  •  кахнути  •  кахоль  •  кахольний  •  кацалап  •  кацап  •  кацапеня  •  кацапка  •  кацапня  •  кацапський  •  кацапчик  •  кацапщина  •  кацапюга  •  кацарівна  •  кацубнути  •  каця  •  кач  •  кача  •  качаванка  •  качалка  •  качалковий  •  качалкувати  •  качало  •  качальня  •  качальце  •  качан  •  качанистий  •  качанка  •  качанний  •  качання  •  качановий  •  качаня  •  качати  •  качатина  •  качатися  •  качатко  •  качатник  •  качаточко  •  качачий  •  каченя  •  качер  •  качество  •  качечка  •  качильці  •  качиний  •  качка  •  качковал  •  качконогий  •  качнутися  •  качня  •  качор  •  качористий  •  качулея  •  качулка  •  качуляти  •  качур  •  каччин  •  каша  •  кашевок  •  кашель  •  кашечка  •  кашиця  •  кашка  •  кашкет  •  кашкетовий  •  кашлюк  •  кашляти  •  кашний  •  кашник  •  кашовар  •  кашоварість  •  кашоварка  •  кашоварник  •  кашоварниця  •  кашоварський  •  каштан  •  каштановий  •  каштанчик  •  каштелян  •  каштелянство  •  каштелянський  •  каювання  •  каювати  •  каюк  •  каюта  •  каючок  •  каюшина  •  каяний  •  каяння  •  каянський  •  каятися