Словарь української мови (1924)/Лу

by Борис Грінченко

◀ К

Словарь української мови Борис Грінченко Л

М ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

Л.

 

Ла · Ле · Ли · Лі–Лл · Ло · Лу · Ль–Лю · Ля

луб  •  лубарь  •  лубка  •  лубок  •  лубочок  •  лубуватий  •  луб'я  •  луб'яний  •  луб'янка  •  луг  •  лугарик  •  лугарь  •  лугарювати  •  луговий  •  луговина  •  луда  •  лудан  •  лудина  •  лудити  •  лудіння  •  луженько  •  лужина  •  лужити  •  лужок  •  лузавий  •  лузан  •  лузанець  •  лузання  •  лузати  •  лузатися  •  лузга  •  лузгати  •  лук  •  лука  •  лукавий  •  лукавити  •  лукавник  •  лукавнувати  •  лукаво  •  лукавство  •  лукань  •  луковатий  •  луковина  •  лулукати  •  лулуснути  •  лулусь  •  лун  •  луна  •  лунавий  •  лунання  •  лунати  •  лунина  •  лунути  •  лунчак  •  лунь  •  луп  •  лупа  •  лупавка  •  лупай  •  лупак  •  лупання  •  лупати  •  лупатий  •  лупатися  •  лупень  •  лупесати  •  лупесиння  •  лупеха  •  лупина  •  лупирь  •  лупити  •  лупитися  •  лупіж  •  лупій  •  лупійка  •  лупкавка  •  лупкати  •  лупління  •  лупнути  •  лупцювати  •  луск  •  луска  •  лускавка  •  лусканець  •  лускати  •  лускатися  •  лускач  •  лускирь  •  лускіт  •  лусковий  •  лускоріх  •  луснути  •  лусом  •  лусонути  •  лусочка  •  луста  •  лусь  •  лут  •  лутець  •  лутина  •  лутка  •  лутовий  •  луток  •  луття  •  луцак  •  луцан  •  луципір  •  луча  •  лучай  •  лучатися  •  лучен  •  лучечок  •  лучик  •  лучина  •  лучити  •  лучитися  •  лучиця  •  лучка  •  лучковатий  •  луч-луч  •  лучний  •  лучник  •  лучниця  •  лучня  •  лучок  •  луччати  •  лучче  •  луччий  •  лушник  •  лушниця  •  лушня  •  лушпа  •  лушпайка  •  лушпак  •  лушпанити  •  лушпелина  •  лушпина  •  лушпиння  •  лушпиночка  •  лущ  •  лущак  •  лущати  •  лущик  •  лущина  •  лущити  •  лущитися  •  лущиця  •  лущіння