Словарь української мови (1924)/кришталь
| ◀ кришталик | Словарь української мови К кришталь |
крів ▶ |
|
Кришта́ль, лю, м. 1) Хрусталь. Зуби такі, як кришталь. Грин. III. 164. Як кришталь біла. Ном. № 13149. Чиста, як кришталь, вода стояла вщерть з кам'яними краями криниці. Левиц. I. 2) Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ти, Грицю, дорогий кришталю! Чуб. V. 431. Я тебе, кришталю, давно дожидаю. Грин. III. 171. Ум. Кришта́лик.