Словарь української мови (1924)/кубок
| ◀ кубло | Словарь української мови К кубок |
кубоша ▶ |
|
Ку́бок, бка, м. 1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Мет. Що з тих кубків, як повні сліз? Ном. № 1436. 2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Шух. I. 231. Ум. Ку́бочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Макс. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався. Чуб. V. 62.