Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кугут

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кугут
Берлін: Українське слово, 1924

Ку́гут, та, м. 1) = Півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.