Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/куделитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
куделитися
Берлін: Українське слово, 1924

Куде́литися, люся, лишся, гл. Ерошиться. Так працює, аж голова йому куделиться. Черк. у.