Словарь української мови (1924)/кудрявий

by Борис Грінченко

◀ кудрявець

Словарь української мови Борис Грінченко К кудрявий

кудрятинка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кудря́вий, а, е. 1) Кудрявый. За те люблю Івана, що голова кудрява. Нп. Було б не топтати кудрявої м'яти. Чуб. V. 160. 2) Пѣнистый. Кудряве пиво людям на диво. Чуб. III. 400.