Словарь української мови (1924)/кужба
| ◀ куєв | Словарь української мови К кужба |
кужбитися ▶ |
|
Ку́жба, би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. I. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянною клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 3) Горбящійся. Желех.