Словарь української мови (1924)/кужіль
| ◀ кужілка | Словарь української мови К кужіль |
кужмарки ▶ |
|
Ку́жіль, ля, м. и кужі́ль, желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. Дим ку́жілем. Дымъ клубами. Желех.