Словарь української мови (1924)/кукобитися
| ◀ кукобити | Словарь української мови К кукобитися |
кукоблитися ▶ |
|
Куко́битися, блюся, бишся, гл. Гнѣздиться; устраиваться; хозяйничать; заботиться; возиться.
| ◀ кукобити | Словарь української мови Борис Грінченко К кукобитися |
кукоблитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
кукобитися
Борис Грінченко
1924
Куко́битися, блюся, бишся, гл. Гнѣздиться; устраиваться; хозяйничать; заботиться; возиться.