Словарь української мови (1924)/кулачник
| ◀ кулачний | Словарь української мови К кулачник |
кулачок ▶ |
|
Кула́чник, ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
| ◀ кулачний | Словарь української мови Борис Грінченко К кулачник |
кулачок ▶ |
|
Словарь української мови — К
кулачник
Борис Грінченко
1924
Кула́чник, ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.