Словарь української мови (1924)/кумання
| ◀ куман | Словарь української мови К кумання |
кумасенька ▶ |
|
Кума́ння, ня, с. 1) Вступленіе въ кумовство. 2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди. К. ХП. 102.
| ◀ куман | Словарь української мови Борис Грінченко К кумання |
кумасенька ▶ |
|
Словарь української мови — К
кумання
Борис Грінченко
1924
Кума́ння, ня, с. 1) Вступленіе въ кумовство. 2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди. К. ХП. 102.