Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кундель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кундель
Берлін: Українське слово, 1924

Ку́ндель, ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.