Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/куп'я

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
куп'я
Берлін: Українське слово, 1924

Куп'я́, я́, с. = Купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Чуб. I. 120. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару. Дещо.