Словарь української мови (1924)/курча
| ◀ куртка | Словарь української мови К курча |
курчати ▶ |
|
Курча́, ча́ти, с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. I. 28. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Хо́дить, як курча́та погуби́в. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. Курча́та. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. Курча́тко, курча́точко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Чуб. III. 194. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться. Ном. № 4891.