Словарь української мови (1924)/куріння
| ◀ курінний | Словарь української мови К куріння |
курінь ▶ |
|
Курі́ння, ня, с. Куреніе (табаку). А вже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном! Полт. г.
| ◀ курінний | Словарь української мови Борис Грінченко К куріння |
курінь ▶ |
|
Словарь української мови — К
куріння
Борис Грінченко
1924
Курі́ння, ня, с. Куреніе (табаку). А вже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном! Полт. г.