Словарь української мови (1924)/кутас
| ◀ кутання | Словарь української мови К кутас |
кутасик ▶ |
|
Ку́тас, су, м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. Гол. Од. 18. На нашій ясній фані кутаси шовкові. Федьк. Пов. I. 51. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ, гдѣ крыша крыла сходится съ крышей осмірки, составляя уголъ. Шух. I. 118. Ум. Кута́сик.