Словарь української мови (1924)/кутець

by Борис Грінченко

◀ кутесик

Словарь української мови Борис Грінченко К кутець

кути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Куте́ць, тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині… до кутця заганят. Вх. Лем. 429. См. Кут.